Византий империя: различия между версиями

Википедиядихъай
Содержимое удалено Содержимое добавлено
уточнение
Нет описания правки
ЦӀар 130: ЦӀар 130:
[[Категория:Византия|*]]
[[Категория:Византия|*]]


{{1000}}
{{Link FA|cs}}
{{Link FA|cs}}
{{Link FA|en}}
{{Link FA|en}}

19:48, 6 июнь 2012 жуьре

Римдин империя 395 йисуз

Византиядин империя — чӀехи юкьван виш йисарин гьукумат (395 йис (я тахьайтӀа 330 йис)[1]1453 йис). РагъэкъечӀдай патан Римдин империя авай чка. Къадим замандин Римдин юкьван виш йисарин чка кьунвайди я[2][3].

«Византий» — Константинополдин (Истамбулдин) шегьердин виликан тӀвар. 330 йисуз авай Византий I Константин ЧӀехиди «ЦӀийи Рим, Константинопол» лагьана тӀвар эцигун.

Халкь

Этнический состав Византий империядин, эвелди жуьреба-жуьре хьана: грекар, коптар, эрменар, чувудар, фракияр, иллирияр, дакар, кьиблепатан славянар ва маса миллетар. VI векди эхирдла са пай миллетрин сергьятдилай къецепатарал акъатна, а чӀавуз Византий империядиз гужалди гьахьна цӀии миллетар: готар (IV—V вв.), славянар (VI—VII вв.), арабар (VII—IX вв.), печенегарни половцар (XI—XIII вв.) ва маса миллетар. VI—XI векдал Византиядал ава этнический дестеяр итальянрин миллет туькӀуьрна. Византиядин рагъакӀидай патан экономикдал, политикдал ва культурадал вирдлай вилик грекар хьанва, амма рагъэкъечӀдай патан — эрменар. Эвелди Византиядин гьукуматдин чӀал — латин чӀал, эхирдал — грек чӀал.

Гьукуматдин туькIуьрун

Римдин империядилай Византиядиз (пачагьвалдин гьукум) императорни кьилел галаз монархия атана. VII векдлай императордин тӀвар автократор я (грек.: Αὐτοκράτωρ) я тахайтӀа василевс я (грек.: Βασιλεὺς).

Византий империядиз кьвед префектура авай — РагъэкъечӀдай Падни Иллирик. Гьар префектурадин кьилел префектар акъвазна: РагъэкъечӀдай Патан преториядин префект (латPraefectus praetorio Orientis), Иллирикадин преториядин префект (лат. Praefectus praetorio Illyrici) ва кьилди авай Константинополь Константинопольдин шегьердин префект галаз (лат. Praefectus urbis Constantinopolitanae).

Византиядин императорар

1204-лагьай йисдихъ Византий империядал авай цIикьвед династия: Валентиниан-Феодосийдин, Леодин, Юстиниандин, Ираклийдин, Исаврий династия, Никифордин, Аморий династия, Македонрин династия, Дукадин, Комнинрин ва Ангелусрин династия.

Константиндин династия

ТӀвар Шикил Идара Ни галаз идара авуна Яшамишзвай вахт Къейд
Константин I ЧӀехи
латFlavius Valerius Aurelius Constantinus
Флавий Валерий Аврелий Константин
25 июль 30629 октябрь 312 (WC) 29 октябрь 31219 сентябрь 324 (WA) 19 сентябрь 32422 май 337 (кьилди император) Максимиан (WA), Галерий (EA), Флавий Север (WA), Максимин Даза (EC) и (EA), Лициний (WC), (WA) и (EA), Валент I (WA), Мартиниан (WA), Крисп, Константин II, Констанций II, Констант, Далмаций ГъвечӀи, Ганнибалиан ГъвечӀи 27 февраль 272, Ниш22 май 337, Никомедия [4]
Константин II
латFlavius Claudius Constantinus
Флавий Клавдий Константин
1 март 31722 май 337 (WC) 22 май 337340 (Галлия, Испания ва Британия) стхаяр галаз идара авуна Констанций II ва Констант галаз, Констант галаз дяведал кьена Константин I ЧӀехи (WA), Лициний (EA), Крисп, Констанций II, Констант, Далмаций ГъвечӀи, Ганнибалиан ГъвечӀи февраль 317, Арль340, Аквилея [5]
Констанций II
латFlavius Julius Constantius
Флавий Юлий Констанций
Файл:147 Constantius II.jpg 23 ноябрь 32422 май 337 (цезарь)
22 май 337340 (азиядин провинцияр) стхаяр галаз идара авуна Константин II ва Констант галаз 340350 (рагъэкъечIдай пад) Констант галаз идара авуна 3503 ноябрь 361 кьилди
Константин I ЧӀехи (WA), Константин II, Констант, Далмаций ГъвечӀи, Ганнибалиан ГъвечӀи, Констанций Галл, Ветранион, Флавий Юлиан 7 август 317, Сирмий3 ноябрь 361, Мопсустия, Киликия [6]
Далмаций ГъвечӀи
латFlavius Dalmatius
Флавий Далмаций
Файл:143 Dalmatius.jpg 19 сентябрь 335337 (цезарь) Константин I ЧӀехи (WA), Константин II, Констанций II, Констант, Ганнибалиан ГъвечӀи кьена (?) 337 [7]
Ганнибалиан ГъвечӀи
латFlavius Hannibalianus
Флавий Ганнибалиан
335 — сентябрь 337 («пачагьрин пачагь ва Понтадин халкъдин») Константин I ЧӀехи (WA), Константин II, Констанций II, Констант, Далмаций ГъвечӀи кьена (?) 337 [8]
Ветранион
латVetranio
Файл:151 Vetranio.jpg 1 март25 декабрь 350 Констанций II Мёзия356, Сирмий [9]
Констанций Галл
латFlavius Claudius Constantius Gallus
Флавий Клавдий Констанций Галл
15 март 351354 (цезарь) Констанций II кьиникьалди жаза гана Констанций II 335, Масса354, Пула [10]
Флавий Юлиан латFlavius Claudius Julianus Augustus
император хьиз — Флавий Клавдий Юлиан Август
6 ноябрь 355 — февраль 360 (цезарь) февраль 3603 ноябрь 361 (август) 3 ноябрь 36126 июнь 363 (кьилди) Констанций II 331 я тахьайтӀа 332, Константинополь26 июнь 363, Месопотамия [11]
Иовиан
латFlavius Claudius Iovianus
Флавий Клавдий Иовиан
27 июнь 36317 февраль 364 330 я тахьайтӀа 331, Сингидунум17 февраль 364, Дадастана, Вифиния [12]


Эдебият

Баянар

  1. Дашков С. Б. Императоры Византии. М., 1996. С. 8.
  2. Halsall, Paul Byzantium. Fordham University (1995). Архивация 23 август 2011. Ахтармишун 21 июнь 2011.
  3. Millar 2006, pp. 2, 15; James 2010, p. 5: «But from the start, there were two major differences between the Roman and Byzantine empires: Byzantium was for much of its life a Greek-speaking empire oriented towards Greek, not Latin culture; and it was a Christian empire.»
  4. Константин I ЧӀехи
  5. Константин II
  6. Констанций II
  7. 1 Далмаций ГъвечӀи
  8. 1 Ганнибалиан ГъвечӀи
  9. Ветранион
  10. Констанций Галл
  11. [1]
  12. Иовиан

ЭлячӀунар

Шаблон:Link FA Шаблон:Link FA Шаблон:Link FA Шаблон:Link FA Шаблон:Link FA Шаблон:Link FA Шаблон:Link GA Шаблон:Link GA Шаблон:Link GA Шаблон:Link FA