ЧӀулав гьуьл: различия между версиями

Википедиядихъай
Содержимое удалено Содержимое добавлено
гъ бот: избранная статья sl:Črno morje
MBH (рахун | кутур крар)
гъ by site admin request, removed: {{Link FA|sl}} using AWB
ЦӀар 1: ЦӀар 1:
'''ЧIулав гьуьл''' - [[Атлантик океан|Атлантик океандин]] бассейндин къенен гьуьл я. [[Босфор пролив|Босфор проливдалди]] [[Мармар гьуьл|Мармар гьуьлуьхъ]] галаз сад жезвайди, гьакIни ахпа [[Дарданеллар пролив|Дарданеллар проливдалди]] [[Эгей гьуьл|Эгейни]] Средиземный гьуьлерихъ галаз сад жезвайди я. Пара чIавара Босфорни Дарданеллар проливриз ЧIулав гьуьлуьнбур лугьузавайди я. [[Керч пролив|Керч проливдалди]] [[Азов гьуьл|Азов гьуьлуьхъ]] галаз сад жезвайди я. Кефер патай [[Крым зуростров]] гьуьлуьз дериндаказ сух жезвайди я. ЧIулав гьуьлуьн винел патай тIуз [[Европа|Европадинни]] [[Азия|Азиядин]] арада авай цин сергьят физвайди я.<ref>[https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D1%91%D1%80%D0%BD%D0%BE%D0%B5_%D0%BC%D0%BE%D1%80%D0%B5 Урус Википедия - Черное море]</ref>
'''ЧIулав гьуьл''' - [[Атлантик океан]]дин бассейндин къенен гьуьл я. [[Босфор пролив]]далди [[Мармар гьуьл]]уьхъ галаз сад жезвайди, гьакIни ахпа [[Дарданеллар пролив]]далди [[Эгей гьуьл|Эгейни]] Средиземный гьуьлерихъ галаз сад жезвайди я. Пара чIавара Босфорни Дарданеллар проливриз ЧIулав гьуьлуьнбур лугьузавайди я. [[Керч пролив]]далди [[Азов гьуьл]]уьхъ галаз сад жезвайди я. Кефер патай [[Крым зуростров]] гьуьлуьз дериндаказ сух жезвайди я. ЧIулав гьуьлуьн винел патай тIуз [[Европа]]динни [[Азия]]дин арада авай цин сергьят физвайди я.<ref>[https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D1%91%D1%80%D0%BD%D0%BE%D0%B5_%D0%BC%D0%BE%D1%80%D0%B5 Урус Википедия - Черное море]</ref>


ЧIулав гьуьлуьн кьадар - 422 000 км² я. Вини кьилин деринвал - 2210м.; юкьван деринвал - 1240м. я. Вини кьилин яргъалвал: рагъакIидай патай рагъэкъечIдай патаз - 1167 км, кефер патай кьибле патаз - 624 км я. Къерехдин цIарцIин яргъивал - 4090 км я. Вири санлай къачура, ЧIулав гьуьлуьн цIарцIелди чIугунвай акунар яргъивал алай элкъвей хьтинбур я. Цин къенен кьадар - 555 агъз. км3 я.<ref>[http://bagazhznaniy.ru/obrazovanie/geografiya-chernogo-i-azovskogo-morej bagazhznaniy.ru - География Черного и Азовского морей]</ref>
ЧIулав гьуьлуьн кьадар - 422 000 км² я. Вини кьилин деринвал - 2210м.; юкьван деринвал - 1240м. я. Вини кьилин яргъалвал: рагъакIидай патай рагъэкъечIдай патаз - 1167 км, кефер патай кьибле патаз - 624 км я. Къерехдин цIарцIин яргъивал - 4090 км я. Вири санлай къачура, ЧIулав гьуьлуьн цIарцIелди чIугунвай акунар яргъивал алай элкъвей хьтинбур я. Цин къенен кьадар - 555 агъз. км3 я.<ref>[http://bagazhznaniy.ru/obrazovanie/geografiya-chernogo-i-azovskogo-morej bagazhznaniy.ru - География Черного и Азовского морей]</ref>
ЦӀар 55: ЦӀар 55:
| Керч || Украйина/Урусат || 144,6<ref>[https://bg.wikipedia.org/wiki/Бургас Управління статистики в Автономній Республіці Крим - Чисельність населення на 1 січня 2014 року]</ref>
| Керч || Украйина/Урусат || 144,6<ref>[https://bg.wikipedia.org/wiki/Бургас Управління статистики в Автономній Республіці Крим - Чисельність населення на 1 січня 2014 року]</ref>
|}
|}
[[Категория: Антлантик океан]]


== Баянар ==
== Баянар ==
{{Баянар}}
{{Баянар}}

{{Link FA|sl}}
[[Категория:Антлантик океан]]

11:19, 11 март 2015 жуьре

ЧIулав гьуьл - Атлантик океандин бассейндин къенен гьуьл я. Босфор проливдалди Мармар гьуьлуьхъ галаз сад жезвайди, гьакIни ахпа Дарданеллар проливдалди Эгейни Средиземный гьуьлерихъ галаз сад жезвайди я. Пара чIавара Босфорни Дарданеллар проливриз ЧIулав гьуьлуьнбур лугьузавайди я. Керч проливдалди Азов гьуьлуьхъ галаз сад жезвайди я. Кефер патай Крым зуростров гьуьлуьз дериндаказ сух жезвайди я. ЧIулав гьуьлуьн винел патай тIуз Европадинни Азиядин арада авай цин сергьят физвайди я.[1]

ЧIулав гьуьлуьн кьадар - 422 000 км² я. Вини кьилин деринвал - 2210м.; юкьван деринвал - 1240м. я. Вини кьилин яргъалвал: рагъакIидай патай рагъэкъечIдай патаз - 1167 км, кефер патай кьибле патаз - 624 км я. Къерехдин цIарцIин яргъивал - 4090 км я. Вири санлай къачура, ЧIулав гьуьлуьн цIарцIелди чIугунвай акунар яргъивал алай элкъвей хьтинбур я. Цин къенен кьадар - 555 агъз. км3 я.[2]

Гьуьлуьн портарни терминалар

ЧIулав гьуьлел алай виридалайни чIехи портринни терминалрин виридан тухвай парин кьадар, млн тонн (2010й.[3])

Порт/терминал Гьукумат Тухвай парин кьадар
Новороссийскдин ГьМП Урусат 76,2
Константа Румыния 36,4
КТК Порт Урусат 34,9
Одесадин ГьМП Украйина 24,7
Туапседин ГьМП Урусат 18,5
Южный ГьМП Украйина 18,2
Мариуполдин ГьМП Украйина 15,9
Илличивскдин ГьМП Украйина 15,0
Эрдемир Эрегли, Турция 13,0
Трансинвестсервис Южный, Украйина 12,2

Шегьерар

ЧIулав гьуьлел алай виридалайни чIехи шегьерар, агъзур кас

Шегьер Гьукумат Кьадар
Одеса Украйина 1017[4]
Самсун Турция 605,3[5]
Трабзон Турция 426[6]
Сочи Урусат 399,673[7]
Севастополь Украйина/Урусат 385,998[8]
Варна Болгария 348[9]
Констанца Румыния 283,872[10]
Новороссийск Урусат 256,580[11]
Бургас Болгария 206, 542[12]
Керч Украйина/Урусат 144,6[13]

Баянар