ЧӀулав гьуьл: различия между версиями

Википедиядихъай
Содержимое удалено Содержимое добавлено
MBH (рахун | кутур крар)
гъ by site admin request, removed: {{Link FA|sl}} using AWB
Википедия не может ссылаться на Википедию
ЦӀар 1: ЦӀар 1:
'''ЧIулав гьуьл''' - [[Атлантик океан]]дин бассейндин къенен гьуьл я. [[Босфор пролив]]далди [[Мармар гьуьл]]уьхъ галаз сад жезвайди, гьакIни ахпа [[Дарданеллар пролив]]далди [[Эгей гьуьл|Эгейни]] Средиземный гьуьлерихъ галаз сад жезвайди я. Пара чIавара Босфорни Дарданеллар проливриз ЧIулав гьуьлуьнбур лугьузавайди я. [[Керч пролив]]далди [[Азов гьуьл]]уьхъ галаз сад жезвайди я. Кефер патай [[Крым зуростров]] гьуьлуьз дериндаказ сух жезвайди я. ЧIулав гьуьлуьн винел патай тIуз [[Европа]]динни [[Азия]]дин арада авай цин сергьят физвайди я.<ref>[https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D1%91%D1%80%D0%BD%D0%BE%D0%B5_%D0%BC%D0%BE%D1%80%D0%B5 Урус Википедия - Черное море]</ref>
'''ЧӀулав гьуьл''' — [[Атлантик океан]]дин бассейндин къенен гьуьл я. [[Босфор пролив]]далди [[Мармар гьуьл]]уьхъ галаз сад жезвайди, гьакӀни ахпа [[Дарданеллар пролив]]далди [[Эгей гьуьл|Эгейни]] Средиземный гьуьлерихъ галаз сад жезвайди я. Пара чӀавара Босфорни Дарданеллар проливриз ЧӀулав гьуьлуьнбур лугьузавайди я. [[Керч пролив]]далди [[Азов гьуьл]]уьхъ галаз сад жезвайди я. Кефер патай [[Крым зуростров]] гьуьлуьз дериндаказ сух жезвайди я. ЧӀулав гьуьлуьн винел патай тӀуз [[Европа]]динни [[Азия]]дин арада авай цин сергьят физвайди я.<ref>[https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D1%91%D1%80%D0%BD%D0%BE%D0%B5_%D0%BC%D0%BE%D1%80%D0%B5 Урус Википедия — Черное море]</ref>

ЧӀулав гьуьлуьн кьадар — 422 000 км² я. Вини кьилин деринвал — 2210 м; юкьван деринвал — 1240 м я. Вини кьилин яргъалвал: рагъакӀидай патай рагъэкъечӀдай патаз — 1167 км, кефер патай кьибле патаз — 624 км я. Къерехдин цӀарцӀин яргъивал — 4090 км я. Вири санлай къачура, ЧӀулав гьуьлуьн цӀарцӀелди чӀугунвай акунар яргъивал алай элкъвей хьтинбур я. Цин къенен кьадар — 555 агъз. км3 я.<ref>[http://bagazhznaniy.ru/obrazovanie/geografiya-chernogo-i-azovskogo-morej bagazhznaniy.ru — География Черного и Азовского морей]</ref>


ЧIулав гьуьлуьн кьадар - 422 000 км² я. Вини кьилин деринвал - 2210м.; юкьван деринвал - 1240м. я. Вини кьилин яргъалвал: рагъакIидай патай рагъэкъечIдай патаз - 1167 км, кефер патай кьибле патаз - 624 км я. Къерехдин цIарцIин яргъивал - 4090 км я. Вири санлай къачура, ЧIулав гьуьлуьн цIарцIелди чIугунвай акунар яргъивал алай элкъвей хьтинбур я. Цин къенен кьадар - 555 агъз. км3 я.<ref>[http://bagazhznaniy.ru/obrazovanie/geografiya-chernogo-i-azovskogo-morej bagazhznaniy.ru - География Черного и Азовского морей]</ref>
== Гьуьлуьн портарни терминалар ==
== Гьуьлуьн портарни терминалар ==
ЧIулав гьуьлел алай виридалайни чIехи портринни терминалрин виридан тухвай парин кьадар, млн тонн (2010й.<ref>[http://new-sebastopol.com/news/port_sevastopol/Reyting_krupneyshih_portov_Chernogo_morya Рейтинг крупнейших портов Черного моря]</ref>)
ЧӀулав гьуьлел алай виридалайни чӀехи портринни терминалрин виридан тухвай парин кьадар, млн тонн (2010й.<ref>[http://new-sebastopol.com/news/port_sevastopol/Reyting_krupneyshih_portov_Chernogo_morya Рейтинг крупнейших портов Черного моря]</ref>)
{| class="standard" style="text-align:center"
{| class="standard" style="text-align:center"
|-
|-
ЦӀар 10: ЦӀар 11:
| Новороссийскдин ГьМП || [[Урусат]] || 76,2
| Новороссийскдин ГьМП || [[Урусат]] || 76,2
|-
|-
| Константа || [[Румыния]] || 36,4
| Констанца || [[Румыния]] || 36,4
|-
|-
| КТК Порт || [[Урусат]] || 34,9
| КТК Порт || [[Урусат]] || 34,9
|-
|-
| Одесадин ГьМП || [[Украйина]] || 24,7
| Одессадин ГьМП || [[Украина]] || 24,7
|-
|-
| Туапседин ГьМП || [[Урусат]] || 18,5
| Туапседин ГьМП || [[Урусат]] || 18,5
|-
|-
| Южный ГьМП || [[Украйина]] || 18,2
| Южный ГьМП || [[Украина]] || 18,2
|-
|-
| Мариуполдин ГьМП || [[Украйина]] || 15,9
| Мариуполдин ГьМП || [[Украина]] || 15,9
|-
|-
| Илличивскдин ГьМП || [[Украйина]] || 15,0
| Ильичёвскдин ГьМП || [[Украина]] || 15,0
|-
|-
| Эрдемир || Эрегли, [[Турция]] || 13,0
| Эрдемир || Эрегли, [[Турция]] || 13,0
|-
|-
| Трансинвестсервис || Южный, [[Украйина]] || 12,2
| Трансинвестсервис || Южный, [[Украина]] || 12,2
|}
|}

== Шегьерар ==
== Шегьерар ==
ЧIулав гьуьлел алай виридалайни чIехи шегьерар, агъзур кас
ЧӀулав гьуьлел алай виридалайни чӀехи шегьерар, агъзур кас


{| class="standard" style="text-align:center"
{| class="standard" style="text-align:center"
ЦӀар 35: ЦӀар 37:
! Шегьер !! Гьукумат !! Кьадар
! Шегьер !! Гьукумат !! Кьадар
|-
|-
| Одеса || Украйина || 1017<ref>[http://www.od.ukrstat.gov.ua/expres/0413/83.doc Управлiння статистика в Одеській області - Основні демографічні показники за січень–лютий 2013 року]</ref>
| Одесса || Украина || 1017<ref>[http://www.od.ukrstat.gov.ua/expres/0413/83.doc Управлiння статистика в Одеській області — Основні демографічні показники за січень-лютий 2013 року]</ref>
|-
|-
| Самсун || Турция || 605,3<ref>[https://tr.wikipedia.org/wiki/Samsun Туьрк Vikipedi — Samsun]</ref>
| Самсун || Турция || 605,3
|-
|-
| Трабзон || Турция || 426<ref>[https://ru.wikipedia.org/wiki/Трабзон Урус Википедия — Трабзон]</ref>
| Трабзон || Турция || 426
|-
|-
| Сочи || Урусат || 399,673<ref>[http://krsdstat.gks.ru/wps/wcm/connect/rosstat_ts/krsdstat/ru/news/rss/4e0d2c0043a4c2d0955995d06954faf7 — Оценка численности населения на 1 января 2014 года по муниципальным образованиям Краснодарского края]</ref>
| Сочи || Урусат || 399,673<ref>[http://krsdstat.gks.ru/wps/wcm/connect/rosstat_ts/krsdstat/ru/news/rss/4e0d2c0043a4c2d0955995d06954faf7 — Оценка численности населения на 1 января 2014 года по муниципальным образованиям Краснодарского края]</ref>
|-
|-
| Севастополь || Украйина/Урусат || 385,998<ref>[https://uk.wikipedia.org/wiki/Севастополь Украйин Вікіпедія — Севастополь]</ref>
| Севастополь || Урусат || 385,998
|-
|-
| Варна || Болгария || 348<ref>[http://www.grao.bg/tna/tab02.txt Таблица на населението по постоянен и настоящ адрес област БЛАГОЕВГРАД община БАНСКО]</ref>
| Варна || Болгария || 348<ref>[http://www.grao.bg/tna/tab02.txt Таблица на населението по постоянен и настоящ адрес област БЛАГОЕВГРАД община БАНСКО]</ref>
|-
|-
| Констанца || Румыния || 283,872<ref>[https://ro.wikipedia.org/wiki/Constanța#cite_note-kia.hu-1 Румыниядин Википедия — Constanța]</ref>
| Констанца || Румыния || 283,872
|-
|-
| Новороссийск || Урусат || 256,580<ref>[http://krsdstat.gks.ru/wps/wcm/connect/rosstat_ts/krsdstat/ru/news/rss/4e0d2c0043a4c2d0955995d06954faf7 Оценка численности населения на 1 января 2014 года по муниципальным образованиям Краснодарского края]</ref>
| Новороссийск || Урусат || 256,580<ref>[http://krsdstat.gks.ru/wps/wcm/connect/rosstat_ts/krsdstat/ru/news/rss/4e0d2c0043a4c2d0955995d06954faf7 Оценка численности населения на 1 января 2014 года по муниципальным образованиям Краснодарского края]</ref>
|-
|-
| Бургас || Болгария || 206, 542<ref>[https://bg.wikipedia.org/wiki/Бургас Болгар Уикипедия - Бургас]</ref>
| Бургас || Болгария || 206 542
|-
|-
| Керчь || Урусат || 144,6
| Керч || Украйина/Урусат || 144,6<ref>[https://bg.wikipedia.org/wiki/Бургас Управління статистики в Автономній Республіці Крим - Чисельність населення на 1 січня 2014 року]</ref>
|}
|}


ЦӀар 59: ЦӀар 61:
{{Баянар}}
{{Баянар}}


[[Категория:Антлантик океан]]
[[Категория:Атлантик океан]]

12:11, 25 март 2015 жуьре

ЧӀулав гьуьл — Атлантик океандин бассейндин къенен гьуьл я. Босфор проливдалди Мармар гьуьлуьхъ галаз сад жезвайди, гьакӀни ахпа Дарданеллар проливдалди Эгейни Средиземный гьуьлерихъ галаз сад жезвайди я. Пара чӀавара Босфорни Дарданеллар проливриз ЧӀулав гьуьлуьнбур лугьузавайди я. Керч проливдалди Азов гьуьлуьхъ галаз сад жезвайди я. Кефер патай Крым зуростров гьуьлуьз дериндаказ сух жезвайди я. ЧӀулав гьуьлуьн винел патай тӀуз Европадинни Азиядин арада авай цин сергьят физвайди я.[1]

ЧӀулав гьуьлуьн кьадар — 422 000 км² я. Вини кьилин деринвал — 2210 м; юкьван деринвал — 1240 м я. Вини кьилин яргъалвал: рагъакӀидай патай рагъэкъечӀдай патаз — 1167 км, кефер патай кьибле патаз — 624 км я. Къерехдин цӀарцӀин яргъивал — 4090 км я. Вири санлай къачура, ЧӀулав гьуьлуьн цӀарцӀелди чӀугунвай акунар яргъивал алай элкъвей хьтинбур я. Цин къенен кьадар — 555 агъз. км3 я.[2]

Гьуьлуьн портарни терминалар

ЧӀулав гьуьлел алай виридалайни чӀехи портринни терминалрин виридан тухвай парин кьадар, млн тонн (2010й.[3])

Порт/терминал Гьукумат Тухвай парин кьадар
Новороссийскдин ГьМП Урусат 76,2
Констанца Румыния 36,4
КТК Порт Урусат 34,9
Одессадин ГьМП Украина 24,7
Туапседин ГьМП Урусат 18,5
Южный ГьМП Украина 18,2
Мариуполдин ГьМП Украина 15,9
Ильичёвскдин ГьМП Украина 15,0
Эрдемир Эрегли, Турция 13,0
Трансинвестсервис Южный, Украина 12,2

Шегьерар

ЧӀулав гьуьлел алай виридалайни чӀехи шегьерар, агъзур кас

Шегьер Гьукумат Кьадар
Одесса Украина 1017[4]
Самсун Турция 605,3
Трабзон Турция 426
Сочи Урусат 399,673[5]
Севастополь Урусат 385,998
Варна Болгария 348[6]
Констанца Румыния 283,872
Новороссийск Урусат 256,580[7]
Бургас Болгария 206 542
Керчь Урусат 144,6

Баянар