ЧӀехи цин питун

Википедиядихъай

ЧӀехи цин питун[1] (латApodora papuana) - Apodora сихилдин тек сад тир жуьре я.

1,5 метрдалай 4 метр кьван агакьзавай чӀехи гъуьлягъ я. ЦӀийи Гвинеядал жагъай рекорддин экземплярдин бедендин яръивал 4,78 метр тир.[2] Маса питунрикай чӀехи паюнилай гъейри, чӀехи цин питун акьван зурба заланди туш, абурай 22,5 килуграммдал кьван къведайди я.

Гьар жуьредин географиядин популяцийра рангунин тав дегиш жезва - абур хъипивал авай къацубурни экуь-шуьтрубур жедайди я, ва гьакӀни абуруз са кӀус контраст тир тавар ава (хъипивал авай шуьтруь къваларни рехивал авай шуьтруь кьил галаз). Жегьил тир питунрин тав мичӀиди я, чӀехи хуьнгай тав экуь хъижедайди я.

ЦӀийи Гвинеядал ва Мисувални Фергуьссун островрал чкӀанвайди я.

Марфарин тамарра, саваннайрани кьери тамарра яшамишзавайди я. Асул гьисабдалди ада чилин йифен уьмуьр гьалзава.

Адавай куьлуь нек-хъвадайбурни нез жедайди, амма чӀехи цин питундин рациондин кьилин пай гъуьлягъар, асул гьисабдалди питунрин маса жуьреяр я.

Идалай вилик чӀехи цин питунар Liasis сихилдик яни Morelia сихилдик кутазвай тир, амма ахпа са шумуд морфологиядин кьетӀенвилерин гъиляй ам кьилди тир монотипдин сихилдиз чара авуна.

Эдебият[дуьзар хъувун | вики-текст дуьзар хъувун]

Баянар[дуьзар хъувун | вики-текст дуьзар хъувун]

ЭлячӀунар[дуьзар хъувун | вики-текст дуьзар хъувун]