Эсперанто

Википедия:1000
Википедиядихъай
Эсперанто

Уьлквеяр:
Рахазвайбурун кьадар:200-2000 агъ
Классриз ччара хьун
Статус:
Кхьинар:латин хатӀ
ЧӀалан кодар
ГОСТ 7.75–97:эсп 845
ISO 639-1:eo
ISO 639-2:epo
ISO 639-3:epo

Эспера́нто (Esperanto) — виридалайни гзаф рахазвайбурун кьадар авай[1][2] тӀебии тушир чӀал. И чӀал варшавави окулист Лазарь (Людвиг) Маркович Заменгоф патай 1887 ийсуз 10-йсан кӀвалахдин нетижа яз арадиз гъанай. Эсперанто чӀалал садлагьай басма авур ктабдин тӀвар «Lingvo internacia. Antaŭparolo kaj plena lernolibro» («Халкьаринарадин чӀал. Сифте гафни тамам тарсарган») тир. Заменгофдин псевдоним — Эсперанто («Умудзавайди») — са куьруь вахтунда гьа чӀалан тӀвар хьанай.

Эсперанто чӀалал рахазвай инсанриз эсперантистар, гьакӀни эсперантофонар лугьуда. Алай чӀава жуьреба-жуьре гьсабралди эсперанто чӀалал рахадайбурун инсанрин кбадар виш агъзурдалай са шумуд миллион кьван я.

Алфавит[дуьзар хъувун | вики-текст дуьзар хъувун]

Алфавит эсперантодин арадиз гъана латин алфавитдал. Алфавитда 28 гьарф ава: A, B, C, Ĉ, D, E, F, G, Ĝ, H, Ĥ, I, J, Ĵ, K, L, M, N, O, P, R, S, Ŝ, T, U, Ŭ, V, Z, гьабур мана ава 28 ванциз — вад ачух, кьве пай ачух ни 21 ачух тушир.

Эсперантодин везифаярни кетӀенвилер[дуьзар хъувун | вики-текст дуьзар хъувун]

Эсперанто гьар са савад авай инсандин вичин хайи чӀалакай кьвед лагьай чӀал хьиз, яни халкьаринарадин чӀал яз арадиз гъанвайди я. Нейтрал ва чирун жигьетдай четинтушир тир чӀал кардик кутун дуьньядин чӀаларинарадин контактар мадни цӀийи дережадиз гъин мумкин я. Амма лагьана кӀанда хьи, эсперанто чӀал тамам нейтрал чӀал туш, вучиз лагьайтӀа, адан дибда гзаф роман дувулар авайди я. Гьинд-евпропадин тушир гафарни адахъ практикадин жигьетдай авайди туш.

Тарих[дуьзар хъувун | вики-текст дуьзар хъувун]

Людвиг Заменгоф Белостокда, къенин Польшадин территорияда, гьа чӀавуз и чка Урусатдин империядин са пай тир. И шегьерда урусар, белорусар, полякар, чувудар, немцер яшамиш жедай. Ччар-ччара миллетринвекилрин арада фад-фад душманвал авай тир. ГъвечӀи чӀавалай Заменгофди вири инсанриз абурун арада душманвални къайивал арадал хкудун патал сад тир, умуми чӀал гуз кӀандай. И идеядиз ада вичин вири уьмуьр серфна. Вичин проектдал ада цӀуд ийсалайни гзаф кӀвалахна.

Ва 1887-й йисан 26 июлдиз Варшавада урус чӀалал «Международный язык. Предисловие и полный учебник.» тӀвар алай чӀехитушир брошюра арадиз атанай. Автордини «д-р Эсперанто» псевдонимдин къулухъ чуьнуьхнй. Гуьгъуьнлай чӀалан садвал хуьн, цӀийи гафар тестикь авун ва гьужетавай суалар гьялун патал Эсперантодин Академия туькӀуьрнай, 1905-й йисуз 1-й Дуьньядин эсперантодин конгресс кьиле фенай.

Фонология[дуьзар хъувун | вики-текст дуьзар хъувун]

Ахъатуширбур[дуьзар хъувун | вики-текст дуьзар хъувун]

23 ахъатушир сес авайди я:

Пузаринни-
пузарин
Губно-
зубные
Альвеоляр Пост-
альвеоляр
Палатал Веляр Глоттал
Неринбур m   n        
Хъиткьинрунин p b   t d     k ɡ  
Аффрикатар     t͡s d͡z t͡ʃ d͡ʒ      
Фрикатив   f v s z ʃ ʒ   x   h  
Зурзудайбур     r        
Аппроксимантар     l   j    

Ахъаяйбур[дуьзар хъувун | вики-текст дуьзар хъувун]

Кьулухъ патан жергедин Кьулухъ патан жергедин
Вини патан хкаж хьунинбур i u
Юкьван хкаж хьунинбур e o
Агъа патан кхаж хьунинбур a

Гафарган[дуьзар хъувун | вики-текст дуьзар хъувун]

Лазарус Заменгьоф.
Эсперантодин юбилейдин эмблема.
Эсперанто патал Сводешдин сиягь
Эсперанто Лезги
1 mi зун
2 ci (vi) вун
3 li ам
4 ni чун
5 vi куьн
6 ili абур
7 tiu ĉi и
8 tiu а
9 tie ĉi инал
10 tie анал
11 kiu вуж
12 kio вуч
13 kie гьина
14 kiam мус
15 kiel гькӀ
16 ne туш
17 ĉio, ĉiuj вири
18 multaj, pluraj гзафбур
19 kelkaj, kelke са шумуд
20 nemultaj, nepluraj са тӀимил
21 alia маса, муькуь
22 unu сад
23 du кьвед
24 tri пуд
25 kvar кьуд
26 kvin вад
27 granda чӀехи, еке
28 longa яргъи
29 larĝa гьяркьуь
30 dika яцӀу
31 peza залан
32 malgranda гъвечӀи
33 mallonga (kurta) куьруь
34 mallarĝa гуьтӀуь
35 maldika шуькуь
36 virino паб, дишегьли
37 viro кас, итим
38 homo кас
39 infano аял
40 edzino паб
41 edzo гъуьл
42 patrino диде, бах
43 patro буба, дах
44 besto гьайван, ничхир
45 fiŝo гъед
46 birdo къуш, луван ничхир
47 hundo кицӀ
48 pediko нетӀ
49 serpento гъулягъ
50 vermo квак
51 arbo ттар
52 arbaro рук, там
53 bastono кьал, кӀарас
54 frukto емиш
55 semo тум
56 folio пеш
57 radiko пун
58 ŝelo чкал
59 floro цуьк
60 herbo хъач, векь
61 ŝnuro еб
62 haŭto хам, кьеркь
63 viando як
64 sango иви
65 osto кӀараб
66 graso пий
67 ovo кака
68 korno карч
69 vosto ттум
70 plumo цакӀул
71 haroj чӀарар
72 kapo кьил
73 orelo яб
74 okulo вил
75 nazo нер
76 buŝo сив
77 dento свах, сар
78 lango мез
79 ungo кек
80 piedo кур
81 gambo кӀвач
82 genuo мет
83 mano кап
84 flugilo лув
85 ventro руфун
86 tripo ратар
87 gorĝo тӀуьд, гардан
88 dorso кьаскьан
89 brusto хур
90 koro рикӀ
91 hepato лекь
92 trinki хъун
93 manĝi тӀуьн
94 mordi саралай авун, кӀус гун
95 suĉi фитӀинун
96 kraĉi цуькӀуьн
97 vomi экъуьчун
98 blovi уф гун
99 spiri нефес чӀугун
100 ridi хъуьруьн

Баянар[дуьзар хъувун | вики-текст дуьзар хъувун]

  1. БСЭ Архивация 15 август 2014 йисан.
  2. Олег Изюменко. Эсперанто: универсальный язык для человечества // Computerra. — 2001. — № N13 (390).

ЭлячӀунар[дуьзар хъувун | вики-текст дуьзар хъувун]

Чирун[дуьзар хъувун | вики-текст дуьзар хъувун]