Агъа Новгород

(Нижний Новгород-кай рахкъурнава )
Шегьер
Агъа Новгород
урусНижний Новгород
Агъа Новгороддин пайдах Агъа Новгороддин герб
Пайдах Герб

Агъа Новгород

Агъа Новгород
Координатар:56°19′37″ к. гь. 44°00′27″ р-э. я.HGЯO
Регион:Агъа Новгород вилаят
Шегьердин округШегьердин округ шегьер Агъа Новгород
Шегьердин кьил:Владимир Панов
Бине эцигай тарих:1221 йис
Садлагьай тӀвар кьун:1221 йис
Виликан тӀварар:1924—1991 — Горький
Майдан:410,68—466,5 км²
ЯШЧ кьакьанвал:200 м
Гьава:юкьван
Агьали:↘ 1 266 871 кас. (2016)
Къалинвал:3084,81 кас./км²
Агломерация:2 086 972
Халкьар:урусар — 93,93 %
татарар — 1,33 %
мордва — 0,58 %
украинар — 0,53 %
эрменияр — 0,4 %
ва мас.[1][2]
Динар:хашпара дин, ислам
Сятдин чӀул:+3
Телефондин код:+7 831
Почтунин индекс:603000-603999
Автомобил код:52, 152
Код ОКАТО:22 401
Сайт:adm.nnov.ru
Wikimedia Commons Commons:Nizhny Novgorod

Агъа Но́вгород (урусНи́жний Но́вгород, 1932-й йисалай 1990-й йисал кьван — Го́рький) — Урусатдин Федерациядин Агъа Новгород вилаятда авай шегьер.

Миллиондилай виниз агьалияр аваз, Агъа Новгород Приволжскдин федерал округдин ва Агъа Новгороддин вилаятдин администрациядин юкь я. Агьалидин кьадардиз килигна уьлкведа вадлагьай чкадал ала. Адан бине Юрий Всеволодович 1221-й йисан тӀулдиз кутунва. Урусатдин чӀехи метлеб авай экономикадин, илимдинни медениятдин юкь я.

Административ паюн[дуьзар хъувун | вики-текст дуьзар хъувун]

Агъа Новгороддик 8 округар акатзава.

Шегьердин районар:
Агъа Новгороддин административ паюн
  1. Агьановгород
  2. Окадив
  3. Совет
  4. Канавино
  1. Автозавод
  2. Ленин
  3. Москва
  4. Сормово

Стха-шегьерар[дуьзар хъувун | вики-текст дуьзар хъувун]

Стха-шегьерар[3]
Шегьер Регион Уьлкве Дата
Эссен Кеферпатан Рейн-Вестфалия Германиядин пайдах Германия 1991
Линц Вини Австрия Австридин пайдах Австрия 1993
Филадельфия Пенсильвания АСШ-дин пайдах АСШ 1994
Цзинань Шаньдун Халкьдин Республика Чиндин пайдах Китай 1994
Тампере Пирканмаа Финляндиядин пайдах Финляндия 1995
Харьков Харьков вилаят Украинадин пайдах Украина 2001[4]
Матансас Матансас Кубадин пайдах Куба 2004
Сувон Кёнгидо Кьиблепатан Кореядин пайдах Корея 2005
Нови-Сад Воеводина Сербиядин пайдах Сербия 2006
Минск Минск вилаят Беларусиядин пайдах Беларусия 2007[5]
Вильнюс Вильнюс уезд Литвадин пайдах Литва
Сант-Бой-де-Льобрегат Каталония Испаниядин пайдах Испания 2008[6][7]
Барселона Каталония Испаниядин пайдах Испания 2009
Сухум Сухум Абхазиядин пайдах Абхазия 2009
Битола Битола Кеферпатан Македониядин пайдах Македония 2010
Дьёр Дьёр-Мошон-Шопрон Венгриядин пайдах Венгрия 2012
Бельцы Муниципий Бельцы Молдавия Молдова 2016
Симферополь Шегьердин округ Симферополь Урусатдин пайдах Урусат 2016
Шегьерар-партнёрар[3]
Шегьер Регион Уьлкве
Болонья Эмилия-Романья Италиядин пайдах Италия
Брно Кьибле Моравия край Чехиядин пайдах Чехия
Лейпциг Саксония Германиядин пайдах Германия

Баянар[дуьзар хъувун | вики-текст дуьзар хъувун]

ЭлячӀунар[дуьзар хъувун | вики-текст дуьзар хъувун]