Агъдаш район

Википедиядихъай
Яшамиш жезвай чка
Агъдаш район
Уьлкве
Азербайжан
Административ юкь
Кьил
Рафик Нифталиев
Майдан
1 023 км²
Официал чӀал
Агьалияр
111 106 кас
Агъдаш район
Агъдаш район


Сятдин чӀул
ISO 3166-2-дин код
AZ-AGS
Телефондин код
+994 193
Почтунин индекс
AZ 0300
Официал сайт

Агъдаш район (азер. Ağdaş rayonu) — Азербайжанда авай район я.

Майдан — 1 023 км². Агьалияр — 111 106 кас. Агьалидин чуькьуьнвал — 108,9 кас/км².

Административ юкь — Агъдаш я.

Тарих[дуьзар хъувун | вики-текст дуьзар хъувун]

«Агъдаш» топоним Афшарар лугьудай туьркни огъуз тайифадин Агъдаш сихилдилай атайди я[1].

Район 1930 йисан 8-лагьай августдиз туькӀуьрнава[2].

География[дуьзар хъувун | вики-текст дуьзар хъувун]

Районди Азербайжандин юкьванпата чка кьунва.

Район кефердин патахъ Шеки райондихъ, кефердинни рагъэкъечӀдай патахъ Огъуз райондихъ, рагъэкъечӀдай патахъ Кьвепеле райондихъ, Гейчай райондихъ ва Ужар райондихъ, кьиблединни рагъэкъечӀдай патахъ Зердаб райондихъ, кьиблединни рагъакӀидай патахъ Барда райондихъ ва рагъакӀидай патахъ Евлах райондихъ сергьятдал ала.

Агъдаш районди Ширвандин кьулувилин кефердинни рагъэкъечӀдай пата ва Аджиноурдин предгорьедин кьибледин пата чка кьунва. Райондин рельеф чӀехи пай аранар я, адан кефердин пата суварни ава (Буздагъдин цӀиргъ, вини кьилин кьакьанвал — 700 метр). Ина зур-къумлухдин ва кьуру дуьзен чуьлуьн ландшафтар гьалтзава. Климат — юкьван гьалдин пара чимиди, кьуру субтропикринди я. Январдиз жезвай юкьван гьалдин температура 1,2 — 1,4°С, июлдиз — 25 — 27°С я. Къваларин юкьван гьалдин йисан дережа — 300—450 мм я. Агъдаш райондай тӀуз Турианчай физва, кефердинни рагъакӀидай сергьят тирвал Кура авахьзава. Райондин Кьилин Ширвандин коллектор эгечӀзава, Турианчай вацӀал гидротӀвал эцигна[3][4].

Агьалияр[дуьзар хъувун | вики-текст дуьзар хъувун]

Йисариз килигна Агъдаш райондин агьалийрин дегиш хьунин динамика[5][4][6][7][8][9][3][4].

Йис 1939 1959 1970 1976 1979 1989 1991 1999 2009 2013 2014 2017 2020
Агьалияр 58 064 40 446 60 172 64 900 67 920 74 466 76 200 89 214 98 599 103 300 104 400 107 900 111 106

1976 йисуз агьалийрин къалинвал 61,9 кас/км²дал тир[4], 2017 йисуз — 106 кас/км²-дал хьана.

2009 йисан гьалдиз килигна, агьалийрикай 66,6 % хуьрера яшамиш жезва[9].

Административ паюн[дуьзар хъувун | вики-текст дуьзар хъувун]

Агъдаш район 26 муниципалитетдикай ибарат я.

Баянар[дуьзар хъувун | вики-текст дуьзар хъувун]

  1. Энциклопедический словарь топонимики Азербайджана = Azərbaycan toponimlərinin ensiklopedik lüğəti / под ред. Р. Алиевой. — Баку: Шарк-Гарб, 2007. — Т. 1. — С. 24.
  2. Административное деление Азербайджанской ССР на 1 января 1977 года. — Баку: Азернешр, 1979. — С. 6.
  3. 3,0 3,1 Ağdaş rayonu // Azərbaycan Milli Ensiklopediyası / M. K. Kərimov. — Bakı: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, 2009. — Т. I. (азерб.)
  4. 4,0 4,1 4,2 4,3 Абшерон рајону = Азәрбајҹан Совет Енсиклопедијасы / Ҹ. Гулијевин редаксијасы илә.. — Азербайджанская советская энциклопедия: в 10 томах. — Баку: АСЕ-нын баш редаксијасы. — Т. 1. — С. 31.
  5. Численность наличного населения городов, посёлков городского типа, районов и районных центров СССР по данным переписи на 15 января 1970 года по республикам, краям и областям (кроме РСФСР)
  6. Численность наличного населения союзных и автономных республик, автономных областей и округов, краёв, областей, районов, городских поселений, сёл-райцентров и сельских поселений с населением свыше 5000 человек (кроме РСФСР)
  7. Численность населения союзных республик СССР и их территориальных единиц по полу
  8. Division of Azerbaijan
  9. 9,0 9,1 Азербайжандин агьалияр сиягьдиз къачун. 2009, Баку.

ЭлячӀунар[дуьзар хъувун | вики-текст дуьзар хъувун]